У лісовій промисловості кора дерев традиційно вважається вторинним відходом. Хоча вона містить корисні хімічні сполуки, її переважно використовують як мульчу в садівництві або спалюють для отримання енергії. Утім, на відміну від деревини, її потенціал залишається значною мірою не використаним.

Як побічний продукт деревообробної промисловості, кора здебільшого перетворюється на брикети або просто спалюється, що призводить до зайвих викидів CO₂.

Наразі кора становить близько 10–20% маси всього дерева. Це означає, що лише на німецьких лісопильнях щорічно утворюється близько 4 мільйонів м³ залишкової кори. Якщо її знімати окремо, вона може бути використана в архітектурних і будівельних проєктах.

Кора дерев

Сторінка з каталогу від Шарлетт Венік і Йоганни Гегемайєр-Куртен – виставка ZNE! 2023

Сира вовна

Сторінка каталогу Фольке Кебберлінга – Виставка ZNE! 2023

Біологічні системи здатні адаптуватися, дихати, регенеруватися. На відміну від таких шкідливих для довкілля матеріалів, як пінопласт, що не розкладається сотнями років, гриби можуть виконувати подібні функції екологічно.

Грибні “цеглини” виготовляються з кореневої системи (міцелію) поширених деревних грибів, таких як трутовик або лакований гриб. Для створення матеріалу також використовуються органічні відходи сільського господарства та деревообробки — солома, конопляні волокна, кукурудзяні стебла, тирса. Вони слугують субстратом, який змішують із міцелієм і поживним розчином, а потім формують у спеціальні ємності — наприклад, у вигляді порожнистих блоків.

Гриби, чиї ниткоподібні структури здатні охоплювати величезні площі під землею, — природні утилізатори. Вони майстерно розкладають біомасу, але також вміють створювати нові синтетичні структури. Їхні активні ферменти розщеплюють рослинні матеріали на складові й дозволяють формувати нові продукти.

Міцелій дозволяє створювати тривимірні біокомпозити — грибні “цеглини” або bio-bricks. З них можна виготовляти меблі, теплоізоляцію та навіть будівлі. Їхня головна перевага — компостовані.

Грибні блоки, виготовлені з грибних ниток і рослинних залишків, можуть використовуватись для зведення будівель і споруд, що за міцністю наближаються до бетону.

Гриби | Міцелій грибів | міцелій

Сторінка каталогу Віри Меєр – виставка ZNE! 2023

Для забезпечення сталого виробництва необхідний цілісний виробничий ланцюг, зосереджений в одному місці — наприклад, на заводі: від вирощування цієї кліматично дружньої рослини → до збирання врожаю → переробки конопель, поділу сировини на костру й волокна → виробництва конопляно-вапняних теплоізоляційних блоків → та їхнього використання в будівництві.

Промислові коноплі знову вирощують у сільському господарстві з 1990-х років. Ця рослина, перетворена на екологічний та кліматично позитивний будівельний матеріал, поглинає більше CO₂ під час росту, ніж вивільняється під час будівництва!
(1 кг конопель зв’язує 1,5 кг CO₂; конопляно-вапняна суміш має негативний вуглецевий баланс).

Коноплі мають пористу клітинну структуру. Їх екологічний слід мінімальний — потребують мало води, достигають за ~4 місяці. Урожай із ділянки в 1–2 гектари достатній для будівництва невеликого будинку.

Невеликий дім з конопель дозволяє зекономити близько 1 тонни CO₂! У Німеччині коноплі вирощують, зокрема, в Бранденбурзі та Мекленбурзі, що сприяє сільському господарству без гліфосату. Волокна зі стебел використовуються для теплоізоляції (наприклад, дахів), а костра — є основою для виготовлення будівельних блоків з конопель.

Конопляно-вапняні блоки можна виробляти локально з мінімальними витратами. Вони мають вбудований захист від вологи завдяки буферній дії вапна, не містять цементу чи піску, є веганськими та безпечними для майбутніх поколінь.

На відміну від традиційних утеплювачів, блоки з конопель не накопичують вологу, оскільки конопля і вапно забезпечують її природне регулювання.

Склад конопляного блоку: конопля, вапно (або глина) і вода. 

Конопляні будівельні блоки

Сторінка каталогу та майстерня Норберта Хепфера – виставка ZNE! 2023