Біологічні системи здатні адаптуватися, дихати, регенеруватися. На відміну від таких шкідливих для довкілля матеріалів, як пінопласт, що не розкладається сотнями років, гриби можуть виконувати подібні функції екологічно.
Грибні “цеглини” виготовляються з кореневої системи (міцелію) поширених деревних грибів, таких як трутовик або лакований гриб. Для створення матеріалу також використовуються органічні відходи сільського господарства та деревообробки — солома, конопляні волокна, кукурудзяні стебла, тирса. Вони слугують субстратом, який змішують із міцелієм і поживним розчином, а потім формують у спеціальні ємності — наприклад, у вигляді порожнистих блоків.
Гриби, чиї ниткоподібні структури здатні охоплювати величезні площі під землею, — природні утилізатори. Вони майстерно розкладають біомасу, але також вміють створювати нові синтетичні структури. Їхні активні ферменти розщеплюють рослинні матеріали на складові й дозволяють формувати нові продукти.
Міцелій дозволяє створювати тривимірні біокомпозити — грибні “цеглини” або bio-bricks. З них можна виготовляти меблі, теплоізоляцію та навіть будівлі. Їхня головна перевага — компостовані.
Грибні блоки, виготовлені з грибних ниток і рослинних залишків, можуть використовуватись для зведення будівель і споруд, що за міцністю наближаються до бетону.